отрута

-и, ж.

1) Хімічна сполука або суміш речовин, вплив невеликої кількості якої на живу істоту суттєво порушує її функціонування аж до повного припинення життєвої діяльності. || Речовина, здатна викликати отруєння живого організму.

••

Каталіти́чна отру́та — речовина, що пригнічує активність каталізатора.

Мітоти́чна отру́та — речовина, що пригнічує процес мітозу.

Промисло́ві отру́ти — хімічні речовини, які використовуються на виробництві і можуть негативно впливати на людину.

Тру́пні отру́ти — сполуки, що утворюються при гнитті тваринних білкових речовин.

2) перен. Те, що згубно впливає на кого-, що-небудь, морально розкладає, розбещує когось.

3) перен. Злість, ненависть.